#поезія

Мій мозок сковує павутина.

Твоя.

Чи вода погасить в мені звіра?

Гнила.

Я цураюсь ланцюгів своєї долі.

Міцні.

Слів не вимовлять вуста твої у крові.

Німі.

Крик рве зв'язки й перепони.

Втома.

Низькі тобі мої поклони.

Вдома.

Я утечу за небокрай.

Шляхи далекі.

Ти мене лише не здоганяй.

У пеклі.

7/07/2015

Дарій Лажневський

0