Бо ж усе життя — то великий жарт.

В утиль не пустити конфеті.

Простий для сприйняття цей факт.

Посмійся ж з нього, mon ami.

Ти не вартий і піщинки.

Успіх твій — гнилий горіх.

І після тривалої зупинки

Зрозумій, що не сміятись — гріх.

Мертва донька у багатого купця,

За їжу бідний убиває брата.

Трагедія багатого мерця:

Позбавили його звання аристократа.

Люди мруть за чужі постулати на чужій війні,

Щоб потім забуті були їхні домовини.

І хіба ці люди не дурні,

Що цих постулатів не знають й половини?

Подивись, як вперті вірять смішно,

Як ті, що загубились міцно сплять.

А ти застряг у цім смітті навічно.

Чому ж ти не смієшся, блять?

14/07/2015

Дарій Лажневський
0