Епоха

Загиджені вулиці великого міста,

Полишені діти у холодних колисках,

Мертвії предки в могилах стогнуть,

Страхи втомлену свідомість повнять.

Материнська кров пролита на поріг,

Немовляти молоко загусло — не кипить.

Убивчий захист батьківського дому

Горить, подихає, згасає. До скону.

Каміння із рунами древніх у полі.

Викидні мозку просять ще крові.

Скелети вийшли з свідомості грат:

Таргани в голові просять смерті, як Авеля брат.

Сонцестояння сповіщає кінець світу.

Піраміди висохли: каміння вклонилось граніту.

На тій плащаниці лежить мертвий Ісус,

114Кінчився путь115

Покоління під палючим сонцем висихає.

Бог давно покинув нас: у бажанні він згорає.

А пам'ять старійшин голосно тріщить по швам.

За тим, що гниле. Однак так дорого Вам.

26/05/2015

Дарій Лажневський
0