#злива

Сон: вічне повернення.

Мені снився сон. У ньому було дзеркало

.

 Я говорив у нього, але бачив лиш свої експресивні рухи руками й штиль ваших почуттів. Я злився. Усе більше й більше. Стукав у нього руками. Бився в це скло, як безумець. Гарячі сльози злоби стікали моїми щоками, а обличчя стріляло іскрами безумної ненависті. З часом, дзеркало таки піддалось моєму натиску. Спочатку з'явилась маленька тріщина. Вона розповзлась своїми гілками ширше, більше по поверхні. Зміна, що неймовірно мені сподобалось. Я ударив кулаком іще сильніше і такий впевнений захист світу розчинився перед моїм кулаком. Воно розбилось. Розлетілось на друзки, залишивши лише гострі кути скла, що всипали рамку, нагадуючи пащу левіафана. Мені стало легше. Однак, я побачив в порталі розбитого щастя іще одне дзеркало. Спочатку було недоуміння. Однак злоба знову запалила моє серце, не....

24Що там? Невже це все дарма? Невже даремно я у цьому світі?25

32Чи змінив я щось?33

0
#злива

Миттєві рефлексії

Коли за тобою женеться сама доля, стає всеодно на розбиті тарілки.

***

Ми усі лише продовження помилок наших батьків.

***

37Злива ллє однаково

***

Слабкий завжди винний у тому, що слабкий.

***

І пам'ятай одне усюди:

Ти -- деміург! 

Щоб там не казали люди.

0
#злива

Ні, серйозно, я перестаю розуміти вас! І з кожним днем я ніби усе більше віддаляюсь від того, що ви звете реальністю. 

Я, як наркоман, що тоне в багнюці власного деструкту. 

Тільки клоака мого деструкту -- це безодня власної свідомості.

Мені чужий цей світ, а цей світ чужий мені.
Нахуй це гівно.
0